Вторник, 19.03.2024, 06:14
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Передовий педагогічний досвід | Регистрация | Вход

Основне меню
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Корисні посилання
Поиск


Жемчужненська філія "НВК" комунального закладу ...

Досвід вчителя математики

Лютенко Валентини  Олексіїівни

Спеціаліст вищої категорії,  "вчитель-методист", педагогічний стаж - 40років

Організація  самостійної  роботи  учнів на уроках    математики

Проблеми методики формування умінь самостійної роботи є актуальною на всіх етапах навчання математиці. Розв’язання цієї проблеми важливе і тому, що для успішного оволодіння математичною освітою необхідно підвищити ефективність процесу навчання в напрямі активізації самостійної діяльності учнів. Для цього необхідно чітко визначити систему умінь і навичок, оволодіння якими приводить до самостійного виконання робіт різного характеру.

Не менш важливою є психологічна сторона в організації самостійної роботи. Учні з різними темпераментами по різному сприймають одне і те ж завдання , по різному починають працювати над ним. Отже, якщо діти відрізняються швидкою реакцією, то вчитель зобов’язаний сконцентрувати їх увагу на даному завданні. При організації роботи з флегматиками і меланхоліками учитель повинен своєчасно переключати увагу учнів на потрібний вид роботи.

Відбір завдань для самостійного виконання повинен проводитись з урахуванням ролі і місця відповідних умінь в курсі математики, їх значення для оволодіння учнями відповідними теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками, що становлять навчальні досягнення учнів. Існування різних видів самостійних робіт і надає вчителю таку можливість.

На кожному уроці я, поряд з плануванням навчального матеріалу, продумую питання про те, які навички самостійної роботи одержать на цьому уроці учні.

Я вважаю, що, якщо учень навчиться самостійно вивчати новий матеріал, користуючись підручником або спеціально підібраним матеріалом, то буде успішно розв’язана задача свідомого оволодіння знаннями.

Роботу по формуванню самостійного оволодіння знаннями вчитель починає на уроці. Для цього пропонується перелік питань, на які потрібно знайти відповідь. Серед питань пропонуються і такі, на які немає безпосередньої відповіді в підручнику, а отже потрібні міркування самого учня.  

Наприклад, 6 клас, «Додавання і віднімання дробів з різними знаменниками».

ІІ Мотивація навчання.

Обчислити:  +  ?                -  ?

 

- які дроби вміємо додавати?                           - з однаковими знаменниками

- який перший крок?                                         - звести до спільного знаменника

- який другий крок?                                           - додати дроби з однаковими

                                                                               знаменниками. 

     Пропоную скласти розширений алгоритм додавання і віднімання дробів з різними знаменниками.

     Самостійно вивчений на уроці матеріал треба буде повторити лише окремим учням. Скільки часу потрібно витратити учню на виконання домашнього завдання, залежить від того, як учень зрозумів і закріпив на уроці. А це, в свою чергу, забезпечується наявністю в учнів умінь і навичок самостійної роботи.

В своїй роботі я велику увагу приділяю задачам прикладного характеру. Вони допомагають перевірити вміння учнів самостійно застосовувати теоретичний матеріал. Такі завдання орієнтують учнів на прикладні аспекти шкільного курсу математики.

Наприклад, 6 клас, «Відсотки» 

    Це задачі такого змісту:

  1. Сім’я назбирала певну суму на придбання холодильника. Зраділи, коли дізналися, що ціна знизилась на 15%. Зараз ціна знову піднялась на 10%. Як змінилась ціна холодильника?
  2. Розрахуйте, скільки відсотків вашого сімейного бюджету витрачається на оплату за:

 а) газ;      б) електроенергію;     в) телефон ?

8 клас. «Чотирикутники».

      1. Як агроному , не вимірюючи кутів чотирикутної земельної ділянки, пересвідчитися, що вона квадратна?

      2.Як за допомогою великого круглого терпуга випиляти маленький квадратний отвір у листі жерсті?

      3. Як паркетнику пересвідчитись, що випиляні з дуба чотирикутники – квадрати?

       Самостійне здобуття учнями нових знань – творчий процес. Цьому сприяє введення творчих завдань. Так при вивченні у 5класі теми «Коло» вчитель пропонує таке завдання: за допомогою лише кіл намалювати малюнки. .

       При вивченні у 6класі теми «Координатна площина» учні одержують завдання                                                                                                                              а) за даними координатами точок побудувати фігури різних тварин;

   б) назвати координати точок, за допомогою яких одержується опис      фігури.

         На деяких етапах вивчення теми, а частіше в кінці, я проводжу самостійні роботи контролюючого характеру і обов’язково диференційовані. Форми проведення самостійної роботи урізноманітнюю: тести, кодовані, картки з печатною основою та інші. Велику увагу приділяю самоконтролю та взаємоконтролю. Прикладом самоконтролю може бути проведення математичних диктантів. На моніторі спочатку показую завдання диктанту. Після закінчення учні олівцем перевіряють свої роботи, порівнюючи їх з відповідями на тому ж моніторі. Практикую на уроках геометрії  графічні  диктанти.

         Рівень засвоєння матеріалу можна перевірити на одному з важливих етапів уроку – це «Підсумок уроку» з обов’язковою самоперевіркою. В своїй практиці  я використовую домашні самостійні роботи по варіантах, а потім практикую взаємоперевірку цих завдань. Важливою умовою для отримання бажаного результату є аналіз виконаної самостійної роботи.

         Довіра вчителя до учня, система роботи, яка дає можливість йому відчути себе не об’єктом навчання, а повноправним учасником процесу з чітко визначеним кругом вимог, які йому необхідно виконати, маючи можливість самостійно планувати свою діяльність, вибирати для себе, у відповідності зі своїми можливостями, рівень засвоєння матеріалу, приводять до того, що учні не зловживають довірою вчителя.

         Сучасні інформаційні технології суттєво впливають на ефективність проведення уроків математики, надають можливість удосконалювати організацію уроку, діагностувати рівень сформованості знань та вмінь, активізувати пізнавальну діяльність учнів.

         Усвідомлюючи місце і роль прикладної спрямованості математичної освіти, треба дбати про самостійність учнів, індивідуалізацію та диференціацію навчання, підвищення інтересу до навчання, створення умов для формування математичної грамотності учнів при розв’язуванні задач із практичним змістом.

Бесплатный конструктор сайтов - uCozCopyright MyCorp © 2024